Спостерігаючи за екскурсією шкільним подвір’ям, я звернула увагу на враження дітей. Вони виявляли своє захоплення природою, ділились між собою новими відкриттями, вчились помічати такі дрібниці, на які раніше не звертали увагу. Після уроку запам’ятали запах повітря та порівняли його із ранковим, їх вразила швидкість руху мурашок. Однозначно такі захоплення та враження підтвердили й висновки В. Сухомлинського «Серед природи, багатої на живі образи, легше думається, краще фантазується, швидше добираються слова з найтоншими відтінками» . Його погляди тісно переплітаються із сьогоденням, бо йдеться про відповідальність за формування духовно зрілої, високоморальної, гармонійної, життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої особистості.
